Радикулопатія, або “радикуліт”, виникає в результаті проблем з опорно-руховим апаратом, коли корені спинномозкових нервів стискані або ушкоджені внаслідок травм, запалень або стиснення. Це часто спостерігається у людей, які мають високе фізичне навантаження на хребет.

Біль виникає через тиск на нервові корінці у хребті. Радикулопатія може бути двох типів: дискогенна (при грижах чи протрузіях) та вертеброгенна (коли корені стискані зростанням кісткової тканини або через зміщення хребців). Малорухомий спосіб життя, недостатня кількість рідини, куріння та споживання алкоголю можуть сприяти цьому стану, але також є і інші причини, до яких можна віднести вроджені аномалії, запалення диску, пухлини та травми хребта.

Симптоми радикулопатії включають:

  • Біль, який може спонтанно виникати після різкого руху, підйому важкого предмета або падіння, або ж поступово збільшуватися та мати постійний, стріляючий характер.

Додатково можуть спостерігатися специфічні симптоми, залежно від того, де саме виникає проблема:

  •    У шийному відділі: біль та напруга в шиї, яка може віддавати до плеча, лопатки або ключиці.
  •    У грудному відділі: відчуття стискання за грудиною(в ділянці серця), але ВАЖЛИВО! Якщо ви відчули біль в ділянці серця, то щоб дізнатись чи це точно напад стенокардії(болю за грудиною) необхідно звернутись до кардіолога,щоб виключити серцеву патологію.
  •    У поперековому або крижовому відділі: біль в попереку, який може віддавати у ногу, супроводжується можливою підвищеною чутливістю або онімінням ноги.

Бездіяльність може призвести до прогресування симптомів, деформації хребта, змін постави та стискання внутрішніх органів, що може погіршити їх функціонування.

Діагноз радикулопатії часто ставлять на основі характерних симптомів: виражений біль, що виникає при стисканні нервів остеофітами(кістковими нашаруваннями) або дисковою патологією. Однак, враховуючи, що симптоми можуть виявитися на різних стадіях, для повноцінної діагностики можуть потрібні додаткові обстеження, такі як МРТ або КТ.

Профілактика

Для здоров’я міжхребцевих дисків необхідно пити щонайменше 2-2,5 літри води щодня, оскільки вони складаються з хрящової тканини, яка для свого харчування вимагає достатньої кількості води. Важливо забезпечувати регулярний рух, адже при тривалому сидінні чи стоянні (більше 2-3 годин) м’язи можуть перенапружуватися, що спричиняє їх набряклість, перешкоджає належному живленню міжхребцевого диску та може спричинити стискання нервових закінчень. Тому необхідно регулярно виконувати легку фізичну розминку. Також важливо підтримувати себе у фізичній формі, оскільки зайва вага створює додаткове навантаження на міжхребцеві диски, що може погіршити їх стан. Варто уникати шкідливих звичок, таких як куріння та вживання алкоголю.

Лікування радикуліту зазвичай має комплексний підхід, що включає різноманітні методики для зменшення болю, покращення мобільності та відновлення функційопопрно-рухвового апарату в цілому. Ось деякі з найпоширеніших методів лікування та реабілітації радикуліту:

1. Вправи для витягування хребта, які виконуються під наглядом фахівців для зменшення компресії на нервові корінці.

2. Лікувальна фізкультура (ЛФК), яка включає в себе комплекс спеціалізованих вправ, спрямованих на зміцнення м’язового корсету, покращення гнучкості та мобільності хребта.

3. Масаж, який сприяє релаксації м’язів, покращенню кровообігу та зменшенню болю.